Завдання Українського дому у Давосі – правильно комунікувати про Україну
Український дім проводиться у Давосі вдруге, завдяки такому майданчику Україна отримує важливу нагоду розповісти світу про себе.
“Це був так би мовити п’ятиденний фестиваль, на який прийшло багато зацікавлених інвестиціями в Україну і ті, що вже інвестують. В панельних дискусіях вони аналізували український і глобальний контекст. Завдання ж Українського дому – показати Україну, її сильні сторони, про те, як розвиваються стартапи та креативні індустрії, – розповідає проректор з науково-педагогічної роботи УКУ Софія Опацька. – Багато розмов було про талановиту молодь: чи вона розвивається належним чином, чи має освітню пропозицію, яка потрібна, передовсім саме Україні. Мова йшла також про УКУ, про Українську академію лідерства і її роль у формуванні молоді”.
Окрім питань освіти говорили також про цифрову грамотність та кібербезпеку. “В Україні є спеціалісти у цьому напрямку, але їх кількість однозначно замала. Втім, вже у найближчому майбутньому питання кібербезпеки стрімко розвиватиметься, тому потреба у таких фахівцях буде дуже великою”, – каже проректор.
Софія Опацька була однією з учасниць дискусійнійної платформи “Характер лідера”. В дискусії взяв участь також виконавчий директор Інституту лідерства Ігоря Ігнатовича у Ivey Business School (Канада) Жерард Сейтс. Їх центр лідерства і наш – при LvBS – давно співпрацюють і використовують ті ж моделі.
“Між Ivey Business School і Lviv Business School – багато спільного. Інша справа, що Ivey можуть говорити більше про глобальний контекст, і про ті виклики, які є перед лідерами в північній Америці. Моя роль у цій дискусійній платформі – принести український контекст”, – розповідає Софія Опацька.
Також у обговоренні проблем лідерства взяли участь: Ярослава Джонсон – президентка та головна виконавча директорка Western NIS Enterprise Fund (WNISEF); Саймон Ангольт (Simon Anholt) – незалежний політичний радник з питань побудови національного бренду держави, її національної ідентичності та репутації; модератор: Джон Гербст (John Herbst) – американський дипломат, 5-й надзвичайний і повноважний посол США в Україні (2003 – 2006), директор Євразійського центру ім. Д. Патрічіу при Атлантичній раді США (Atlantic Council’s Eurasia Center).
Повністю дискусію можна переглянути тут, а далі – декілька важливих думок Софії Опацької про лідерство:
– Україна сьогодні змушена захищати свою територію, та саме кризові моменти «витягують» з нас найкраще. Особливо після революції Гідності: українці (і бізнесмени, зокрема) почали думати про довшу перспективу і візію, відчули відповідальність за майбутнє країни. Український бізнес став більше залученим у публічні дискусії, у життя громадянського суспільства. Підприємці розуміють: якщо вони хочуть бачити більше якісних лідерів на чолі держави, вони мають самі бути якісними лідерами у своїх організаціях. Очевидно, що успішний бізнесмен – це успішний лідер з усіма лідерськими чеснотами, так, якщо ти сфокусований на голобальному партнерстві – потрібно мати навики колаборації і т.д.
– Є тенденція до зміни фокусу і пріоритетів українських бізнесменів, що вчаться у LvBS: думати не тільки про зростання прибутків сьогодні, а й про смисл, зміст, про те, що буде завтра? Змінилося і ставлення до конкуренції: вона важлива, та результат більш ефективний, коли відбувається у співпраця та колаборація. До прикладу, перед запуском програми MSc in Technology Management стейкхолдери LvBS, управлінці IT- компаній, не уявляли, як це: дати можливість працівникам вчитися в одній аудиторії з конкурентами, адже був ризик, що люди змінюватимуть роботодавців. Та з часом прийшло розуміння, що їм потрібні менеджери міжнародного зразка, необхідна якісна освіта, а самі компанії почали об’єднуватися і створювати кластери та асоціації, що допомогло зміцнити розвиток цієї галузі в Україні.
– Бізнес-лідери в Україні мають розуміти, що недостатньо просто красивої «упаковки», якісного pr-у. У лідерстві важлива відповідальність, прийняття щораз більше непростих рішень, вміння домовлятися. Також необхідно розуміти, що цінності – вони у клієнтах і для них, а не для власників бізнесу. А ще цінності важливо не тільки декларувати, але і жити ними, що в умовах кризи – набагато важче. Українцям потрібно позбутися патерналістичних очікувань і брати відповідальність на себе. Зокрема, в Українському католицькому університеті важливим моментом є інтеграція у навчальний процес студентів методики service learning, що формує суспільну відповідальність завдяки практикам соціального служіння. УКУ готовий ділитися своїм досвідом з іншими навчальними закладами, адже чим більше буде таких практик в університетах, тим краще для України.
В Українському домі в Давосі побувала і наша студентка, другокурсниця бакалаврської програми “Етика-Політика-Економіка” та учасниця Української академії лідерства – Дарія Гарник. Вона стала однією з восьми волонтерів від України, яким вдалося потрапити в Давос.
“Обов’язків було дуже багато: від роботи на гардеробі та підготовки кімнати для переговорів, до допомоги гостям пройти у потрібне місце та відповісти на їх запитання. Коли була вільна хвилинка, я намагалася також слухати, про що говорять на дискусіх і було дуже приємно побачити на одній із них проректора УКУ Софію Опацьку, яка говорила про досвід Українського католицького університету. Тоді подумала: “Вау, клас, я в Давосі і тут говорять про УКУ”, – розповідає Дарія Гарник.
Зі слів студентки до Українського дому був найбільший наплив людей, і дуже багато “white badges” – тобто найбільш іменитих учасники форуму.
“Насправді волонтерство в Давосі було для мене дуже контрасним досвідом. Адже незадовго до цього декілька тижнів я жила у Португалії у спільноті хіппі, яка абсолютно відірвана від суспільно-політичного, економічного контексту життя, і тут на тиждень – я перенеслася в центр усього цього, у світ ідей, глобальних і національних проблем. Я зрозуміла, що цей другий досвід є дуже близький для мене, бо говорить про певну відповідальність як громадянина країни. А ще після Давосу у мене зародилася нова мрія – у майбутньому стати людиною з “white bage” і навчання в УКУ, а особливо на програмі “Етика-Політика-Економіка” дає всі передумови для цього. Тому попереду – багато праці”, – каже студентка.
Оксана Левантович