У квітні викладачі з п’яти факультетів УКУ, серед яких і доцент кафедри політичних наук Петро Байковський, відвідали університети та освітні організації в США, щоби більше дізнатися та, у майбутньому, перейняти у них провідні практики. Насичена програма фокусувалася на трьох головних аспектах: орієнтованість на студентів, міждисциплінарність, інфраструктура та зовнішня співпраця вищої школи. Ми запитали викладачів УКУ, які відвідали університети США, про те, що вразило їх у поїздці найбільше.
Тренд на міждисциплінарність: як робота в змішаних групах виховує комплексний погляд
В університетах США вже давно вітаються міждисциплінарні курси. «Менеджмент навчальних програм у американських вишах пробує подавати одну проблему з погляду декількох галузей знань, тобто, курс викладається декількома людьми, кожним зі свого боку — щодо одного й того ж феномену. Це сприяє комплексному баченню», — впевнена заступниця декана Факультету наук про здоров’я УКУ, викладач кафедри психології та психотерапії Ірина Кривенко.
Заступник декана Філософсько-богословського факультету із навчально-виховної роботи о. Олексій Завада додає, що міждисциплінарний підхід до навчання можна побачити й у тому, що навчальний курс слухають студенти різних років навчання та різних напрямків. На його думку, такий підхід наближає студентів до формату проблемно центрованого навчання, де студенти різних напрямків разом розв’язують якісь питання. «Рішення вони теж пропонують разом, та кожен — зі своєї освітньої перспективи», — підкреслює о.Олексій.
Варто згадати про цікаві освітні практики The Institute Global Leadership Tufts University, які мотивують студентів брати відповідальність за частину програми. «Зокрема, йдеться про формування в них проактивності через різноманітні міждисциплінарні проекти, в основі яких лежать глобальні проблеми і виклики, а також включеність у міжінституційну співпрацю», — розповідає про те, як міждисциплінарність допомагає університету розбудовувати мережу, а студентам — розвивати свої м’які навички, завідувач кафедри культурології Гуманітарного факультету УКУ Зоряна Рибчинська.
Вона також зазначає, що міждисциплінарність може утілюватися не лише в методах навчання, а й у самому змісті академічних курсів: «Основою структури навчального процесу у Core Curriculum Providence College є обов’язковий для студентів усіх напрямів курс «Розвиток західної цивілізації». Завдяки гуманітарному характеру та грунтовній інтелектуальній основі він формує в студентів цілісне розуміння минулого та вміння думати про майбутнє. «Цей курс також сприяє розвитку в них важливих навичок уважного слухання, глибокого читання, формулювання власної думки і представлення її в усній і письмовій формі» — виснує викладачка.
Студентоцентризм: як зробити університет максимально зручним для навчання, професійної практики та науки
Одним з основних кроків до студенто орієнтованого навчання є можливість самостійно складати собі навчальну програму. Отець Олексій Завада розповідає, що в більшості коледжів та університетів, які група викладачів з УКУ відвідала протягом подорожі, самі студенти є творцями своїх освітніх програм.
«У деяких американських вишах до 99 % курсів можуть бути вибірковими», — зазначає Ірина Кривенко. «Винятки на обов’язкові курси роблять хіба що у випадку програм для першокурсників, аналогічних Світоглядному ядру, яке активно впроваджуються в навчальний процес УКУ», — додає вона. «Відповідальність за вибір змісту навчання лежить на студенті. Думаю, це розвиває його зрілість».
Викладач Факультету наук про здоров’я УКУ також розповідає, що курсові та часто навіть випускні бакалаврські роботи студенти американських вишів не пишуть. Якщо ж вони цікавляться дослідженнями, викладачі або долучають їх до своїх, або допомагають розвивати власну тему. Тоді спільні публікації та участь у конференціях — обов’язкові. «У вишах США готують не лише й не стільки науковців, тому й наукова складова — додаткова, нею займаються зацікавлені. А вільний вибір породжує інтерес», — впевнена Ірина Кривенко.
«Студенти, назагал, вивчають 4 курси в семестр. Навчальні заклади усвідомлюють, що студент повинен мати час на якісну підготовку, на читання текстів, тому менеджмент програм не зацікавлений у тому, щоби завантажити студента якомога більшою кількістю курсів» — пояснює о. Олексій Завада.
Він також відзначив, що в деяких, відвіданих викладачами УКУ освітніх закладах великий акцент ставиться на тому, аби допомогти студентові дати відповідь на питання: «Що я хочу осягнути, що хочу досягти, у чому мій найбільший інтерес?». «Від відповідей на ці запитання залежить те, які навчальні курси студент обиратиме для вивчення. А щоби не розгубитися в академічних можливостях, їм на допомогу приходять академічні радники, яких може бути кілька — з різних аспектів університетського життя».
Зоряна Рибчинська згодна з тим, що комфортне навчання в американському виші сьогодні неможливе без розгалуженої системи порадництва й менторства студентів: в академічній сфері — це тютори або академічні порадники, у психологічній — центри психологічної підтримки, у духовній — духівники й каплани. «Дещо з цих форматів маємо вже запроваджене в УКУ, однак важливою частиною цього напрямку роботи є координація різних сторін і комунікація між ними», — впевнена Зоряна Рибчинська.
«Не менш важливим для УКУ може бути досвід налагодження й розвитку програм і курсів, пов’язаних із роботою в локальних спільнотах», — наголосила Зоряна Рибчинська. У США цей напрямок розвивається 1960-х років і пов’язаний з іншими формами освіти, основаної на практичному досвіді (теренові дослідження, практики, стажування, стартапи, лабораторії тощо). За цей час створено кілька загальнодержавних організацій на його підтримку (наприклад, Campus Compact або National Service-Learning Clearinghouse), які виконують роль потужних методологічних і ресурсних центрів. Робота цих центрів, які мають окремий штат постійних працівників, а також координаторів серед студентів, зосереджена на дослідженні потреб і налагодженні співпраці з партнерами (локальними спільнотами, інституціями та організаціями), промоції курсів із компонентом соціальної чи громадської роботи серед викладачів, методологічній і логістичній підтримці їхньої розробки й реалізації, а також, що важливо, на заохоченні викладачів, оскільки такі курси потребують значно більше зусиль із їхнього боку. «Важливо, що такі курси вписані в цілісний цикл навчальної діяльності: від планування та постановки цілей за допомогою досвіду від практичної роботи до рефлексії та теоретичних основ чи висновки. Це дає можливість усвідомлено, відповідально і продуктивно налагоджувати роботу студентів, а також дає їм відповідний методологічний і орагнізаційний досвід» — додає Зоряна Рибчинська.
Інфраструктура вищої школи США: внутрішні та зовнішні служби
Ірина Кривенко розповідає про економічний менеджмент в американських університетах: від наших вони відрізняються й кількістю коштів, якими можуть керувати, і власне статтями видатків. Бюджетні кошти вони переважно витрачають на матеріально-технічну базу, а оплату роботи специфічних відділів, та частково зарплати працівникам покривають гранти. Економічна модель певною мірою пояснює й адміністративний поділ: «У американських вишах відсутні факультети й кафедри як такі, є тільки departments, що фактично позначає колектив викладачів певного спрямування, над якими немає «керівника» за тим спрямуванням. Усіма ж справами щодо faculty staff по всьому коледжу завідує dean of faculty, — каже.
Характер навантажень на викладачів теж відмінний від типового українського: кожен викладач без адміністративних зобов’язань має чіткі обов’язки, що стосуються викладання (∽40 % робочого часу), дослідницької роботи (∽40 %) та професійного порадництва (∽20 %). «Організаційною, просвітницькою, рекрутинговою та іншими видами діяльності викладач займається, якщо має вільний час та бажання. В іншому разі, ці обов’язки повністю покладені на відповідні відділи коледжу, — пояснює Ірина Кривенко.
Керівник програми «ІТ та бізнес-аналітика» Юлія Клебан вражена тим, як Університет Бентлі завдяки центру з Service-Learning and Civic Engagement упроваджує в навчальний процес волонтерство: «Такий тип навчання це не лише практичні навички для студентів, які дуже зацікавлені додати роботу за фахом у своє резюме. Це також про формування лідерських якостей. Як зазначив нам керівник центру Джонатан Вайт, на співбесіді на вакансію вас досить часто запитають про фахові навички, але завжди майбутнього керівника цікавлять ваші м’які навички, зокрема відповідальність та лідерські здібності. Формат навчання через надання послуг для партнерів є хорошою нагодою для студентів ці навички здобути, а для університету — можливість мати свою унікальну перевагу в порівнянні з іншими навчальними закладами в регіоні Нова Англія», — впевнена Юлія Клебан.
Текст: Катерина Глущенко
Фото: Надія Гонтар