Одним із найбільш значущих кроків УКУ протягом 2019-2020 навчального року стало впровадження «Світоглядного ядра» — унікальної програми, котра покликана забезпечити ціннісний розвиток особистості. У першому семестрі студенти вивчали вступ до університетських студій, а у другому, що ознаменувався повним дистанційним навчанням, перейшли до обов’язкових додаткових курсів у рамках трьох напрямків «Бог і я», «Люди і я», «Світ і я». Враження першокурсників зібрали в матеріалі.
Бог і я: історія Анни Борщук, студентки «Етика-Політика-Економіка»
З кожного курсу можу виділити по одному улюбленому завданні, хоча вони дуже схожі за своєю суттю. Перше — це написання листа до Бога на курсі «Homo Spiritualis. Путівник найважливіших християнських понять» Надії Калачової, а друге — есе на тему «Чи помер Бог?» курсу «Релігія у сучасному світі» Романа Назаренка. Завдання передбачали широкі можливості для творчості і ставили мене в неочікуване становище роздумів про Бога з іншого боку — чи є Він реальною істотою і чи може померти? Було цікаво замислитися і описати свої роздуми, адже завдання полягало не в аналізі статей, а у пошуку джерел та відповідей у собі, навчання, як апелювати до власного досвіду та досвіду інших, занурюватися в глибину, а не блукати на поверхні.
Протягом курсу я читала книгу Клайва Льюїса «Просто християнство», яка допомогла наблизитися до розуміння Бога. Відштовхуючись від ідей автора, філософа Ніцше та власного досвіду, я шукала відповідь на поставлене запитання — не просте, як може здатись на перший погляд, проте надзвичайно цікаве. Зараз я більше не дивлюся на релігію як на традиції та обряди, для мене це про самовдосконалення та внутрішній розвиток. На жаль, сьогодні питання релігії часто зводиться до норм та приписів, але за нею чимало живого, котре здатні відчути сповна не всі. Після вибраного курсу, я розумію, що Бог живе не лише у церкві, а й у ближньому та в мені. Його неможливо вбити, бо він не людина, хоч ми й часто приписуємо Йому свої риси та властивості, щоб краще зрозуміти. На справжні пошуки Бога зважуються лише сміливі.
Я дуже рада, що замолоду можу відкривати для себе зміст питання Бога, бо часто люди вірять дитячим ілюзіям і не наближаються до справжнього вивчення та пошуку, інколи приходять до цього в старшому віці або взагалі покидають пошуки. Бог — поза часом та простором, людським розумінням, проте саме через людину Бога і можна пізнати бодай трішки. Наша культура з часом сама відповість на питання, чи вб’є вона Бога; проте я все ж переконана, що цього не трапиться, бо віра — у людській природі, віра — це частина людського єства, як і бажання бути частинкою чогось більшого, належати до спільноти. Людина завжди віритиме і перебуватиме в спільноті, тому питання полягає у тому, в що вірити і частиною чого бути.
Відгук Андріани Гамар, студентки «Етика-Політика-Економіка»
Другий семестр «Світоглядного ядра» видався дуже цікавим та пізнавальним. Я обрала напрям «Бог і Я», бо відчувала: це те, що мені зараз потрібне. Зареєструвалась на дві дисципліни й зовсім не розчарувалася! Так, чудовий викладач Роман Назаренко розповідав нам про загальну картину світових релігій, прогнозував, які релігії будуть лідерами в 2050 році, та руйнував стереотипи щодо християнства й ісламу.
Усе ж улюблене для мене завдання стосується дисципліни Галини Теслюк «Біблія і її світ». Ми мали завдання прочитати певні глави Книги Виходу та переглянути анімаційний фільм «Принц Єгипту», за тим — описати власні враження у формі есею, порівнюючи джерела про життя та вплив Мойсея на єврейський народ. Завдання було наспраді цікаве, його хотілося виконати чим швидше і це було того варте!
Підсумовуючи, можу запевнити, що ця робота допомогла більше дізнатися про Мойсея, його життя, про обставини та труднощі, з якими стикався цей герой. Процес дав мені краще розуміння того, як підтримка та віра в когось можуть змінити цілий народ. У результаті цього курсу я відкрила для себе, що уроки з подій, які відбулися кілька тисячоліть тому, є актуальними й для сьогодення.
Люди і я: коментар Марти Белі, студентки «Етика-Політика-Економіка»
Упродовж курсу предметів «Світоглядного ядра» було дуже багато цікавих завдань, що допомогли мені краще пізнати себе та зрозуміти інших. На предметі «Емоційний інтелект» Наталії Пилат моїм улюбленим завданням став аналіз власного стилю спілкування з іншими людьми. Так, я змогла дізнатися про себе чимало нового, відкрити як позитивні, так і негативні риси свого характеру, а також побачити ставлення близьких людей до них. Найбільше мене здивувало те, що емоції справді впливають на нас і можуть повідомити про певні проблеми. Ще одним відкриттям стало те, що ховати та придушувати емоції в собі — неправильно, натомість їх потрібно висловлювати та ділитися з іншими.
Такий аналіз власних якостей допоміг мені звернути увагу на ті риси, які стають на заваді не тільки під час безпосереднього спілкування, а й щоденному житті. Це завдання показало, які якості мені змінювати, а які навпаки розвивати — це як допомагає у спілкуванні, так і дає ресурс для боротьби зі стресовими ситуаціями. Загалом цей курс допоміг мені навчитися аналізувати ситуації й не ігнорувати почуттів, а також змінив трохи думку про саму себе.
Світ і я: враження студентки-соціологині Дарини Колмик
Під час весняного семестру мені пощастило навчатися на курсах «Біоетика» о. Ігоря Бойка та «Людина. Суспільство. Свобода» Мирослава Мариновича та Володимира Турчиновського. Сказати, що я захоплена цими предметами — це нічого не сказати. Лекції, семінари, гарячі дискусії ще більше розпалюють у студентах жагу до знань у цих галузях.
Одним із моїх улюблених і найбільш цікавих завдань була підготовка відгуку на енцикліку Папи Івана Павла ІІ «Євангеліє життя». Суть полягала у написанні розгорнутої відповіді на запитання, після чого на наступному занятті група мала змогу подискутувати на теми щодо розвитку людського життя, спираючись на прочитане. Здавалося б, звичайна вправа, проте саме на біоетиці ми мали змогу в дискусіях і постійних дебатах віднаходити істини.
Особливість завдання полягала в тому, що кожен мав власну тему для есе. Питанням моєї роботи було: «Яка роль сім‘ї в житті та проголошенні Євангелія життя». Коли обирала цю тему, здивувався навіть викладач — тоді я досить впевнено відповіла, але, прочитавши текст, дещо розгубилася: з певними думками я погоджувалась, дещо критикувала і засуджувала, а інколи навіть плакала або сильно гнівалася. Я розуміла, що маю в основному викласти думку Енцикліки, проте це аж ніяк не збігалося із власним світоглядом. Я декілька днів сиділа за комп’ютером і десь аж на третій день прийшло осяяння: я зрозуміла, що не все варто заперечувати — слід відкривати серце до нових думок та істин. Написала роботу буквально за годину. Тоді мій світогляд настільки перевернувся, що я ніколи не забуду те есе.
Уже в наступному семестрі нові першокурсники УКУ вивчатимуть Вступ до університетських студій, а студенти другого року продовжать навчання на програмі «Світоглядне ядро» за рештою з трьох напрямків. Дізнатися більше про програму можна за посиланням.
Фото: Лесик Урбан
За інформацією координаторів програми