Зараз ми бачимо, що міграція стає одним з основних трендів сучасних політичних, економічних, соціальних та навіть культурних процесів. Це є глобальна тенденція, яка породжує низку глобальних і регіональних проблем. Завдяки розвитку інформаційних технологій і транспорту мобільність населення різко зросла. Високорозвинуті країни через низькі темпи природного відтворення населення почали стикатися з проблемою нестачі трудових ресурсів і розпочали відкривати свої кордони та ринки праці. А велика кількість людей зі слаборозвинутих країн відгукнулася на цю пропозицію. Таким чином запустився потужний економічний механізм з подальшим впливом на політичний дискурс, соціальну напруженість. Має місце також розмивання культурної та релігійної ідентичності, а також їхні взаємовпливи. Міграція це дуже багатогранний процес, який має як позитивні, так і негативні сторони.
Власне для того, щоб з’ясувати цю багатогранність і оцінити вплив міграції на Україну, Польщу і Німеччину в широкому загальноєвропейському та глобальному контексті і визріла ідея провести міжнародну польсько-німецько-українську школу “The Invisible Migrants of Europe: The Migration System between Ukraine, Poland and Germany”.
Ініціатива з’явилася від німецьких колег, зокрема від професора Штефана Гаршетскі (Prof. Dr. Stefan Garsztecki) з Університету Хемнітца. Для Німеччини тема міграції є надзвичайно важливою протягом уже більш ніж трьох років, коли країна прийняла величезну кількість біженців і нелегальних мігрантів і на грунті цього отримала значну політичну турбулентність у вигляді зростання правих екстремістів та певну соціальну напруженість. Відтак виникла ідея провести таку школу у співпраці з університетами двох інших країн, для яких міграція також набула особливого значення. Польща демонструє сьогодні динамічний економічний розвиток, але через значну втрату власного населення, яке свого часу виїхало в пошуках роботи до країн Західної Європи, перспективи цього розвитку досить швидко би вичерпалися. Польський уряд вирішив компенсувати нестачу робітників різних галузей трудовими мігрантами з України, відкривши та значно лібералізувавши власний ринок праці. Україна в цьому тріо має принципово інший статус. Наша держава, на відміну від Німеччини і Польщі, є не отримувачем мігрантів, а її постачальником. З останні роки Україну покинули в пошуках роботи мільйони працездатних громадян, осівши значною мірою саме в Польщі. Частково це має позитивний ефект, адже щороку заробітчани пересилають в Україну мільярди доларів, покращуючи тим самим платіжний баланс держави. Але в довгостроковій перспективі це матиме значний негативний ефект, адже значно уповільнює потенціал для зростання економіки, для якої все ще потрібні люди, особливо висококваліфіковані.
Співорганізаторами школи стали університет Ополе (Інституту політичних наук) та Український католицький університет (кафедра політичних наук). Осіння школа відбувалася в Українському католицькому університеті протягом тижня з 19 по 23 листопада 2018 року в Центрі Митрополита Андрея Шептицького. Учасниками школи були 10 студентів бакалаврату з університету Хемнітца, 5 студентів з університету Ополе і 10 студентів програми “Етика-Політика-Економіка” УКУ. Метою навчання на школі була спроба аналізу сучасних міграційних процесів в Європі, а також в Німеччині, Україні та Польщі.
Цікаві лекції мали професор університету Хемніца д-р. Штефан Гаршетскі, викладач цього університету Юрек Вейвода, д-р. Інституту політології Опольського університету Марек Мазуркевич, а також доцент кафедри соціології Українського католицького університету Данило Судин. Багато тем осінньої школи студенти готували самостійно – як індивідуально, так і у формі групових презентацій. Значна увага приділялася і вивченню окремих цікавих кейсів.
Окрім навчання студенти мали також певну культурну програму – екскурсію академмістечком УКУ, екскурсія львівським середмістям, перегляд українського фільму. Окрім навчального ефекту, який безперечно був присутній на школі, студенти отримують додаткову можливість міжкультурної комунікації, можливість подискутувати з однолітками на теми, які виходять значно далі за ті, які охоплені програмою школи. Для них це формування нового кола знайомств та обмін ідеями. Що також важливо, студенти отримали можливість побачити, що на одну і ту саму проблему можна дивитися по різному і навіть вирішувати її по різному, зважаючи на культурну, політичну чи економічну специфіку. Такі події в науковому і освітньому середовищі зазвичай є результатом попередніх контактів і співпраці в минулому. Так важливу роль у цій школі відіграла співпраця з д-р. Пйотром Коцибою з того ж університету Хемніца, з яким ми вже проводили подібну школу у Львові у минулому. На жаль, цього разу Пйотру не вдалося відвідати Львів, але саме завдяки його зусиллям зібралася нова команда, яка і втілила сучасний проект.
На майбутнє безперечно є певні плани. Мова йде, як про можливо наступну осінню школу, але вже у Хемніці або Ополе, а також спільні грантові заявки на реалізацію інших проектів від різних європейських освітніх фондів. Власне ця школа могла відбутися також завдяки через часткове її фінансування зі сторони Фонду польсько-німецької співпраці.
Петро Байковський,
доцент кафедри політичних наук УКУ, викладач програми “Етика-Політика-Економіка”